кристалізований
КРИСТАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кристалізува́ти;
//
у знач. прикм. *Образно. О ви, кристалізованії стони [стогони], Ви, сльози, перетоплені в алмази, .. Не покидайте ви мене (Фр., X, 1954, 154);
// кристалізо́вано, безос. присудк. сл.
*Образно. Чогось аж страшно, як подумаєш, скільки людської праці кристалізовано у сих виробах (Л. Укр., V, 1956, 253).
Словник української мови (СУМ-11)