критично
КРИТИ́ЧНО. Присл. до крити́чний¹
Я не буду мати найменшої претензії до Вас, коли Ви критично віднесетесь до моїх поправок (Коцюб., III, 1956, 370);
Одні з хлопців розпитували, другі критично оглядали її сукенку, маленькі з шнурочками черевики (Вас., І, 1959, 152);
Вони, ці молоді інженери, не можуть критично поставитися до себе (Шовк., Інженери, 1956, 161).
Словник української мови (СУМ-11)