Словник української мови в 11 томах

кров’яний

КРОВ’ЯНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до кров 1.

Ревли гармати, Свистіли кулі.. Красили землю струги [струмені] кров’янії (Фр., X, 1954, 61);

Заморожені еритроцити, червоні кров’яні тільця, можуть зберігатися протягом 10 років (Знання.., 11, 1965, 25);

Через.. щоку у неї палала кров’яна смуга. (Козл., Ю. Крук, 1950,302);

// Вигот. із крові.

Кров’яне борошно; Кров’яна ковбаса.

∆ Кров’яни́й тиск — тиск крові у серцево-судинній системі людини й тварин, спричинюваний діяльністю серця, а також пружністю й тонусом судин.

[Ніна:] Спробуйте душ.. Як у вас з кров’яним тиском? (Коч., II, 1956, 273).

2. перен. Який має колір крові; червоний, багряний.

На йому були широкі штани.. з.. кров’яного кольору вузенькими смужками (Н.-Лев., II, 1956, 127).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кров’яний — Кров’яни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)