кроплений
КРО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кропи́ти 1.
Земле Полтавщини, кроплена моєю кров’ю, благословенна будь в житті! (Ю. Янов., І, 1954, 71);
Бачу я тебе, немов ромашку, На світанні кроплену в росі (Мал., Запов. джерело, 1959, 243).
Словник української мови (СУМ-11)