крутійкуватий

КРУТІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи крутійський (у 2 знач.).

— Крутійкуватий ти, Давиде, чоловік, як я бачу. То дає, то не дає.., (Добр., Тече річка.., 1961, 278).

Значення в інших словниках

1. крутійкуватий — крутійкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крутійкуватий — див. брехливий; хитрий  Словник синонімів Вусика
3. крутійкуватий — -а, -е. Трохи крутійський (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крутійкуватий — КРУТІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схильний до крутійства (у 2 знач.). – Крутійкуватий ти, Давиде, чоловік, як я бачу. То дає, то не дає... (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах