Словник української мови в 11 томах

крісло-гойдалка

КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА (~а-~и), с. Крісло на вигнутих полозках, на яких воно гойдається.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. крісло-гойдалка — крі́сло-го́йдалка іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. крісло-гойдалка — крісла-гойдалки, с. Крісло на вигнутих полозках, на яких воно гойдається. крісло-ліжко, крісла-ліжка, с. Велике розкладне крісло, яке може служити ліжком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крісло-гойдалка — КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА, ~а-~и, с. Крісло з вигнутими полозками, на яких воно гойдається. Соня лежить у кріслі-гойдалці й читає (В. Винниченко); Генерал пересів у своє улюблене крісло-гойдалку і попросив Лідію Андріївну заграти йому щось хороше (З.  Словник української мови у 20 томах
  4. крісло-гойдалка — КРІ́СЛО (широкий, перев. м'який стілець з бильцями та зручною спинкою), ФОТЕ́ЛЬ, КРІ́СЛО-ГО́ЙДАЛКА (такий стілець на вигнутих полозках). Там сидів на м'якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Гості відкинулись у зручних фотелях, як римляни після симпозіуму (А. Крижанівський).  Словник синонімів української мови