ктир
КТИР, я́, ч., розм., рідко. Волочниця, вовчок-муха.
Наповнених медом збирачок [бджіл] на льоту переймають і знищують потворні ктирі, граціозні бабки, легкі оси, важкі шершні (Бджоли, 1955, 203).
Словник української мови (СУМ-11)КТИР, я́, ч., розм., рідко. Волочниця, вовчок-муха.
Наповнених медом збирачок [бджіл] на льоту переймають і знищують потворні ктирі, граціозні бабки, легкі оси, важкі шершні (Бджоли, 1955, 203).
Словник української мови (СУМ-11)