культивуватися
КУЛЬТИВУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Пас. до культивува́ти.
Поволі попрямував [агроном] до трактористів глянути, як культивується пар (Рудь, Гомін.., 1959, 129);
Серпневі персики в умовах Києва успішно культивуються в кущових формах (Тр. бот. саду, 1, 1949, 104);
Тепер він [ренет бергамотний] широко культивується в колгоспних і радгоспних садах (Юним мічур.., 1955, 47);
Чистий «космічний» стиль, що особливо старанно культивувався поетами Пролеткульту, як правило, був далекий від реалізму (Нов., Поезія.., 1956, 83).
Словник української мови (СУМ-11)