Словник української мови в 11 томах

кураїст

КУРАЇ́СТ, а, ч., муз. Музикант, що грає на кураї ( див. кура́й²).

Ще за юнацтва свого поет уперше почув гру кураїста (Тич., III, 1957, 220).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кураїст — кураї́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кураїст — -а, ч., муз. Музикант, що грає на кураї (див. курай II).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кураїст — КУРАЇ́СТ, а, ч., муз. Музикант, що грає на кураї (див. кура́й²). Ще за юнацтва свого поет уперше почув гру кураїста (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах