Словник української мови в 11 томах

курди

КУ́РДИ, ів, мн. (одн. курд, а, ч.; ку́рдка і курдя́нка, и, ж.). Народ іранської мовної групи, що живе в Ірані, Туреччині та деяких ін. країнах Близького Сходу і частково в Радянському Союзі (на Закавказзі).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. курди — -ів, мн. (одн. курд, -а, ч.; курдка і курдянка, -и, ж.). Народ іранської мовної групи, що живе в Ірані, Туреччині, Іраці та деяких інших країнах Близького Сходу і частково на Закавказзі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. курди — КУ́РДИ, ів, мн. (одн. курд, а, ч.; ку́рдка і курдя́нка, и, ж.). Народ іранської мовної групи, що живе в Іраку, Ірані, Туреччині та деяких інших країнах Близького Сходу і частково на Закавказзі.  Словник української мови у 20 томах
  3. курди — ку́рди: ◊ ку́рди молі вул., вульг., евф. до ку́рва (лайка)||куртка на ваті, курча, курна хата  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. курди — Народ, що населяє переважно Курдистан, а також Сирію, Афґаністан, Туркменістан; бл. 22,6 млн.; походження не встановлене; прагнуть до утворення незалежної курдської держави; мова курдська; курдські племена, що населяють...  Універсальний словник-енциклопедія