куріпка

КУРІ́ПКА, и, ж.

1. Народна назва кількох видів птахів ряду курячих.

Знялася зграя куріпок. Чудові маленькі курочки. Пролетівши трохи, вони сіли в бур’яні (Коп., Як вони.., 1961, 16);

*У порівн. Бабуся, кругленька та кріпка, дюбає на ніженьках, наче та куріпка (Тич., III, 1947, 75);

// М’ясо цих видів птахів як їжа.

Терпеливо, мов дитині, заходився [полісовщик] пояснювати, як треба пряжити куріпку в сметані, бо ж батюшка чоловік делікатний і не гоже йому пекти птицю в землі (Стельмах, І, 1962, 87).

2. діал. Ку́рка.

Значення в інших словниках

1. куріпка — курі́пка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири курі́пки  Орфографічний словник української мови
2. куріпка — -и, ж. 1》 Народна назва кількох видів птахів ряду курячих. || М'ясо цих видів птахів як їжа. 2》 діал. Курка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куріпка — КУРІ́ПКА, и, ж. 1. Наземний птах ряду куроподібних; заселяє поля і степи Європи та Західної Азії. Куріпки несподіваним шумом сотень своїх крил примушували коня кидатись убік (А. Кащенко); Знялася зграя куріпок. Чудові маленькі курочки.  Словник української мови у 20 томах
4. куріпка — Наземний птах, ряд куроподібних; заселяє поля і степи Європи та Зх. Азії; довж. тіла бл. 28 см, маса бл. 450 г; досконало бігає, характерне фуркотіння при злітанні; зимує у стадах; об'єкт полювання.  Універсальний словник-енциклопедія
5. куріпка — КУ́РКА (свійська птиця, яку розводять на м'ясо і для одержання яєць), КУРІ́ПКА діал., КОКО́ШКА діал., КУ́РА діал., ТЮ́ТЯ дит.; СОКОТУ́ХА розм. (перев. як прикладка); МОЛО́ДКА розм. (молода); ПУЛЯ́РКА, ПУЛЯ́РДКА заст., ПУЛЯ́РДА заст.  Словник синонімів української мови
6. куріпка — Курі́пка, -пки, -пці; -рі́пки, -рі́пок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)