кутковий

КУТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до куто́к 3.

Зберуться часом куткові молодиці та баби, посідають на призьбі, почнуть гомоніти (Вас., Вибр., 1954, 158);

Увечері кутковий верховода Мусій Ступак незадоволений вийшов на вулицю (Сміл., Зустрічі, 1936, 33).

Значення в інших словниках

1. кутковий — куткови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кутковий — -а, -е. Прикм. до куток 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кутковий — КУТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до куто́к 3. Зберуться часом куткові молодиці та баби, посідають на призьбі, почнуть гомоніти (С. Васильченко); Від самісінького ранку до вечора кипить робота в Наделів; ..  Словник української мови у 20 томах