кучерявець

КУЧЕРЯ́ВЕЦЬ, вця, ч.

1. Кучерявий чоловік, хлопець.

Поруч Сергія, мов двійко котенят, попритулювались одне до одного Чередниччині Валя і кучерявець Шурко (Мушк., Чорний хліб, 1960, 23).

2. Хвороба рослин, що супроводиться виснаженням стебел і деформуванням листя.

Розповсюджений кучерявець скрізь. Найбільш уражуються ним сорти [картоплі]: Рання рожева, Народна, Вольтман (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 342).

Значення в інших словниках

1. кучерявець — кучеря́вець 1 іменник чоловічого роду, істота людина кучеря́вець 2 іменник чоловічого роду хвороба рослин  Орфографічний словник української мови
2. кучерявець — див. кучерявий; чубатий  Словник синонімів Вусика
3. кучерявець — -вця, ч. 1》 Кучерявий чоловік, хлопець. 2》 Хвороба рослин, що супроводиться виснаженням стебел і деформуванням листя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кучерявець — КУЧЕРЯ́ВЕЦЬ, вця, ч. 1. Кучерявий чоловік, хлопець. Малий кучерявець, .. затиснув губи, і його ноги забігали ще швидшим ритмом, поки він не почув знову приспішеного віддиху суперників на своїх плечах (О.  Словник української мови у 20 томах
5. кучерявець — Кучеря́вець, -вця м. 1) Кудрявый человѣкъ, кудрявичъ. Желех. 2) раст. Saxifraga aizoon. Лв. 101. Вх. Зн. 31. ум. кучерявчик. Як їдять та п'ють, то й кучерявчиком звуть. Ном. № 2329.  Словник української мови Грінченка