кушнірувати

КУШНІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути кушніром, займатися кушнірством.

— Чого тільки я не вчився, за що я не брався на своєму віку! Я й кравцював, й кушнірував (Н.-Лев., І, 1956, 56);

Оселився [Олексій] неподалік од Мирослава,.. жив там собі, кушніруючи та шевцюючи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 403).

Значення в інших словниках

1. кушнірувати — кушнірува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кушнірувати — -ую, -уєш, недок. Бути кушнірем, займатися кушнірством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кушнірувати — КУШНІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути кушніром, займатися кушнірством. – Чого тільки я не вчився, за що я не брався на своєму віку! Я й кравцював, й кушнірував (І. Нечуй-Левицький); Оселився [Олексій] неподалік од Мирослава, .. жив там собі, кушніруючи та шевцюючи (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
4. кушнірувати — ЧИНБАРЮВА́ТИ, ГАРБАРЮВА́ТИ заст., КУШНІРУВА́ТИ. З її (хімії) поміччю в країнах Сходу і Заходу готували ліки, фарбували тканини, чинбарювали, варили скло, сталь і порох (О. Ільченко); Жила вона у дядини, вбогої городської міщанки, чоловік котрої кушнірував у Барі (Н. Рибак). — Пор. чинба́р.  Словник синонімів української мови