кущастий

КУЩА́СТИЙ, а, е.

1. Те саме, що кущи́стий.

Височіли буйні кущі жоржини, зарості якихось кущастих жовтих і фіолетових квітів (Сенч., На Бат. горі, 1960, 51).

2. перен. Який росте пучками (про волосся).

Решта слів десь загубилась у кущастій сивій бороді старого (Л. Укр., III, 1952, 672);

Очі глибоко заховалися під чорними кущастими бровами і дивляться насторожено, гостро (Собко, Нам спокій.., 1959, 28).

Значення в інших словниках

1. кущастий — куща́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кущастий — -а, -е. 1》 Те саме, що кущистий. 2》 перен. Який росте пучками (про волосся).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кущастий — КУЩА́СТИЙ, а, е. Те саме, що кущи́стий. Решта слів десь загубилась у кущастій сивій бороді старого (Леся Українка); Дядько Зозуля смiшно поворушив кущастими бровами (В.  Словник української мови у 20 томах
4. кущастий — КУЩИ́СТИЙ (КУЩА́СТИЙ) (який росте кущем, кущами), КУЩУВА́ТИЙ, РУ́НИСТИЙ (про злаки й трави). Ряд за рядом у борозни ставали, як по шнурку, молоді деревця. Од поля кущиста жовта акація, далі — кленки та бересточки (П.  Словник синонімів української мови