кяриз
КЯРИ́З, а, ч., гідр. Підземна споруда для збирання грунтових вод і виведення їх на поверхню землі.
Крім рік, використовують для зрошування грунтові води, які за допомогою спеціальних підземних галерей (кяризів) виводять на поверхню (Ек. геогр. СРСР, 1957, 362).
Словник української мови (СУМ-11)