кільканадцятеро
КІЛЬКАНА́ДЦЯТЕРО, тьо́х, числ. неознач.-кільк., збірн., розм. Те саме, що кількана́дцять.
— Моя рада така: пришліть наразі хоч кільканадцятеро [дітей], щоб я міг школу розпочати (Фр., IX, 1952, 175);
Раптом неміцні двері зірвалися з петель, і до хати вдерлося кільканадцятеро ординців (Тулуб, Людолови, І, 1957, 141).
Словник української мови (СУМ-11)