лайнак
ЛАЙНА́К, ЛАЙНЯ́К, у, ч., рідко. Те саме, що кізя́к 1.
В долині — каша. Вози, худоба і люди збилися в купу, од якої йде пара і пахне потом і лайнаком (Коцюб., II, 1955, 240);
— Та йдіть-бо на обід. Годі з вас молиться: На коров’ячий лайняк Горох розкипиться! (Рудан., Співомовки.., 1957, 37).
Словник української мови (СУМ-11)