лакітка
ЛА́КІТКА, и, ж., діал. Ласощі.
Тато витягнув з пазухи яблуко та й якось несміливо подав доньці. Ніколи він ще не давав їй ніяких лакітків (Стеф., Вибр., 1945, 83);
Нема на світі кращої людини, як він. Який добрий! Не приходить ніколи додому, щоб не принести їй якої лакітки (Круш., Буденний хліб.., 1960, 29).
Словник української мови (СУМ-11)