ламанець

ЛАМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм.

1. Відламаний шматок чого-небудь їстівного (звичайно хліба).

Ішов Старець по долині з Ламанцями у торбині (Гл., Вибр., 1951, 119).

2. звичайно мн. Те саме, що шулики́.

На столі з’явилися.. тонюсінькі коржі-ламанці до макового молока (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98).

Значення в інших словниках

1. ламанець — ламане́ць іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ламанець — -нця, ч., розм. 1》 Відламаний шматок чого-небудь їстівного (перев. хліба). 2》 звичайно мн. Те саме, що шулики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ламанець — ЛАМА́НЕЦЬ див. лама́нці.  Словник української мови у 20 томах
4. ламанець — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком).  Словник синонімів української мови