Словник української мови в 11 томах

ламбрекен

ЛАМБРЕКЕ́Н, а, ч. Верхня частина драпіровки на вікні або дверях.

Вишивкою оздоблюють такі вироби, як портьєри, штори, ламбрекени (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 64).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ламбрекен — ламбреке́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ламбрекен — -а, ч. Верхня частина драпіровки на вікні або дверях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ламбрекен — ЛАМБРЕКЕ́Н, а, ч. 1. Вид декоративного оздоблення чи драпування на верхній частині вікна або дверей. Вишивкою оздоблюють такі вироби, як портьєри, штори, ламбрекени (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. ламбрекен — ламбреке́н (франц. lambrequin) 1. Прикраса з матерії на отворах дверей і вікон. 2. Різьблення на дерев’яних виступах даху, над дверима й вікнами.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ламбрекен — (фр. — різьблення) 1. Покров з фестонами, що став одним з декоративних мотивів бароко і пластики, притаманної стилю рококо. 2. Верхня частина драпіровки, що знизу вирізана зубцями, прикрашена китицями і вишивками.  Архітектура і монументальне мистецтво