лантухуватий
ЛАНТУХУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на лантух (у 1, З знач.).
Дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею, сю в одно злиту з пітьмою масу важких лантухуватих тіл (Коцюб., II, 1955, 86).
Словник української мови (СУМ-11)