ласач

ЛАСА́Ч, а, ч., діал. Ласун (у 1 знач.).

Страшний ласач патлатий [ведмідь] учищає та й учищає мед по волі й по роздоллі (Вовчок, І, 1955, 383).

Значення в інших словниках

1. ласач — ласа́ч іменник чоловічого роду, істота ласун діал.  Орфографічний словник української мови
2. ласач — -а, ч., діал. Ласун (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ласач — ЛАСА́Ч, а, ч., діал. Ласун (у 1 знач.). Страшний ласач патлатий [ведмідь] учищає та й учищає мед по волі й по роздоллі (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. ласач — ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О.  Словник синонімів української мови
5. ласач — Ласа́ч, -ча́ м. Лакомка. Встрѣчается лишь въ разсказѣ М. Вовчка «Ведмідь», гдѣ такъ названъ медвѣдь, лакомящійся медомъ. А страшний ласач патлатий учища та й учища мед. МВ. ІІІ. 141.  Словник української мови Грінченка