ластовиний
ЛАСТОВИ́НИЙ, а, е. Те саме, що ла́стівчин.
В неї [Лукини] ніби виросли ластовині крила й несли її (Н.-Лев., III, 1956, 338);
Уляні снилось вніч: .. Під стріхою живе кохання ластовине (Мал., Звенигора, 1959, 89).
Словник української мови (СУМ-11)