Словник української мови в 11 томах

ластів’яний

ЛАСТІВ’Я́НИЙ, а, е. Те саме, що ла́стівчин.

Була вона така ж висока і струнка, як і Платон Платонович, з бровами, схожими на ластів’яні крила (Донч., Дочка, 1950, 43);

*Образно. Ластів’яний твій щебет, білянко, вітер дужий розвіяв, розніс… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 13).

Словник української мови (СУМ-11)