леління
ЛЕЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. лелі́ти.
Ох, як же я собі яскраво уявляв.. Рибалок на човнах — по одному, по двоє, Гусей далеких клич, леління перших трав (Рильський, Поеми, 1957, 257);
Дівчинка стиха сміялася, наче далекий струмок жебонів, але від того ніжного леління наче гарячим приском сипонуло по спині шукачеві (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 348);
Він мовчки до її голосочку дослухався, як до леління води тихої (Вовчок, І, 1955, 148).
Словник української мови (СУМ-11)