Словник української мови в 11 томах

лицедійний

ЛИЦЕДІ́ЙНИЙ, а, е, заст. Прикм. до лицеді́й і лицеді́йство.

Писцеві комедій, розпроданих потай, Слузі лицедійних розваг Не личить гордливих надгробків пишнота (Бажан, Роки, 1957, 199).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. лицедійний — лицеді́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. лицедійний — -а, -е, заст. Прикм. до лицедій і лицедійство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лицедійний — ЛИЦЕДІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до лицеді́й і лицеді́йство. Духовну зброю безустанку носим І се на лицедійную арену Свою борбу [боротьбу] за правду переносим (П.  Словник української мови у 20 томах