лободяник

ЛОБОДЯ́НИК, а, ч., заст. Хліб з лободою.

[Олена:] Мати нагодують її [дитину] баговинням та глевким лободяником! (Кроп., І, 1958, 490).

Значення в інших словниках

1. лободяник — лободя́ник іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. лободяник — -а, ч., заст. Хліб із лободою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лободяник — ЛОБОДЯ́НИК, а, ч., заст. Хліб з лободою. [Олена:] Мати нагодують її [дитину] баговинням та глевким лободяником! (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах