локомотив

ЛОКОМОТИ́В, а, ч. Самохідна машина (паровоз, тепловоз, електровоз і т. ін.) для пересування вагонів, по залізничних рейках.

Дизельні локомотиви — машини необмежених можливостей і великих відстаней (Рад. Укр., 10.VІІ 1962, 3);

Десь здалека зачувся свист локомотива (Коб., III, 1956, 260);

*Образно. Революції — локомотиви історії, — говорив Маркс (Ленін, 9, 1949, 88).

Значення в інших словниках

1. локомотив — локомоти́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. локомотив — -а, ч. Самохідна машина (тепловоз, електровоз і т. ін.) для пересування вагонів по залізничних рейках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. локомотив — ЛОКОМОТИ́В, а, ч. Самохідна машина (паротяг, теплотяг, електротяг і т. ін.) для пересування вагонів залізничними рейками. Десь здалека зачувся свист локомотива (О. Кобилянська); Каплуненко гордовито дивиться на струнку статуру могутнього локомотива (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. локомотив — локомоти́в (франц. locomotive, від лат. locus – місце і motio – рух) самохідна машина, що рухається по рейкових коліях, пересуваючи поїзди або окремі вагони.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. локомотив — Механічний рейковий транспортний засіб для переміщення вагонів; залежно від виду тяги розрізняють: парові (паровози), електричні (з електродвигунами, що живляться від контактної мережі — електровози) та тепловози (з дизельними чи газотурбінними двигунами); див. залізниця.  Універсальний словник-енциклопедія
6. локомотив — ЛОКОМОТИ́В (машина для пересування вагонів, поїздів по залізничних рейках); ПАРОВО́З, ПАРОВИ́К розм., ПАРОТЯ́Г заст. (локомотив із паровим двигуном); ТЕПЛОВО́З (локомотив із поршневим двигуном внутрішнього згоряння)...  Словник синонімів української мови