ломка

ЛО́МКА, и, ж. Те саме, що лама́ння.

На Україні збирання жовтого тютюну провадять за 5 — 6 ломак (Техн. культ., 1956, 381);

Ця епоха [XVIII ст.], а особливо в Росії, була епохою великої ломки, шукань, заворушень, повстань народних (Тич., III, 1957, 103);

Це були місяці великої душевної ломки. Він за цей час пережив і передумав більше, ніж за кілька попередніх років (Руд., Вітер.., 1958, 446).

Значення в інших словниках

1. ломка — ло́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ломка — -и, ж. 1》 Те саме, що ламання. 2》 жарг. Хворобливий стан, пов'язаний із звиканням організму до наркотиків; похмілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ломка — Злам, вилам, надам, розлам  Словник чужослів Павло Штепа
4. ломка — И, ж., нарк. Болісні відчуття, страждання без прийому наркотику. В камері я вперше спостерігав усі стадії наркотичної ломки (Д. Корчинський).  Словник сучасного українського сленгу
5. ломка — (-и) ж.; нарк. Абсинентний синдром, наркотичне голодування. <...>ми будемо з тобою багато мандрувати / з місця на місце від ломки до ломки (С.  Словник жарґонної лексики української мови
6. ломка — ЛАМА́ННЯ (поділ чогось на частини шляхом згинання або биття), ЛО́МКА, ЗЛА́МУВАННЯ, ТРО́ЩЕННЯ (перев. чогось крихкого, ламкого на дрібні шматки). Вхопив (о. Артемій) в долоню перо і з усієї сили поставив точку. ..  Словник синонімів української мови