лупка

ЛУ́ПКА¹, и, ж., розм. Биття.

Лу́пки да́ти — побити.

Позирнув Петро на вузлик собі.. Коли б хоч не відняв, та отут лупки не дав, або й не зарізав прямо (Тесл., Вибр., 1950, 132);

— Буде кому на старість доглядати — попідтинню валятися не будемо… А чи й лупки надумають дати — буде кому (Головко, І, 1957, 250).

ЛУ́ПКА², и, ж., діал. Облізла або поїдена міллю бараняча шапка.

— Запережися личком, візьми лупку на голову та жени гуси пасти (Фр., II, 1950, 60).

Значення в інших словниках

1. лупка — Облуплена або поїдена міллю бараняча шапка (Ів.Фр.) [II] лупка: облупленая или молью объѣденная баранья шапка [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. лупка — лу́пка 1 іменник жіночого роду биття розм. лу́пка 2 іменник жіночого роду облізла шапка діал.  Орфографічний словник української мови
3. лупка — див. шапка  Словник синонімів Вусика
4. лупка — I -и, ж., розм. Биття. Лупки дати. II -и, ж., діал. Облізла чи поїдена міллю бараняча шапка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лупка — ЛУ́ПКА¹, и, ж., розм. Биття. ЛУ́ПКА², и, ж., діал. Облізла або поїдена міллю бараняча шапка. – Запережися личком, візьми лупку на голову та жени гуси пасти (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
6. лупка — ПОБО́Ї (удари, яких завдають кому-небудь), БИТТЯ́, БІ́ЙКА, БІЙ розм., ЛУ́ПКА розм., ХЛЬОСТ (ХЛЬОСТА) розм., ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм., ПРИПА́РКА ірон., ЛУ́ПЕНЬ діал., ХЛЬО́РА діал., ХАЛАЗІ́Я діал.  Словник синонімів української мови