людиновбивця ЛЮДИНОВБИ́ВЦЯ, і, ч. і ж., книжн. Те саме, що людиновби́вець. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках людиновбивця — людиновби́вця іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови людиновбивця — -і, ч. і ж., книжн. Те саме, що людиновбивець. Великий тлумачний словник сучасної мови людиновбивця — УБИ́ВЦЯ (ВБИ́ВЦЯ) (той, хто убив, убиває людей), УБИ́ВЕЦЬ (ВБИ́ВЕЦЬ), ГОЛОВОРІ́З, ЗГУ́БНИК, ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ книжн., ЛЮДИНОВБИ́ВЦЯ книжн., ДУШОГУ́Б розм., ДУШОГУ́БЕЦЬ розм., ЗАРІЗЯ́КА (ЗАРІЗА́КА) розм., ГОРЛОРІ́З розм., УБІ́ЙНИК (ВБІ́ЙНИК) заст. Словник синонімів української мови