люстрин
ЛЮСТРИ́Н, у, ч., рідко ЛЮСТРИ́НА, и, ж., заст. Вовняна або напіввовняна тканина з глянцем.
Привезли кармазину, люстрину, позументів; ото зараз пошили нам запорозькі жупани (Стор., І, 1957, 191);
[Гапка:] А одежі в неї без ліку, без зносу, та все яка одежа!.. шуба котикова, синьою люстриною вкрита… (Кроп., II, 1958, 134).
Словник української мови (СУМ-11)