лютневий

ЛЮ́ТНЕВИЙ, а, е. Прикм. до лю́тня.

ЛЮТНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до лю́тий².

Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (Ле, Мої листи, 1945, 69);

// Який має (мав) місце, відбувається (відбувався) у лютому місяці.

На вогневій Блаженки статечно розповідали комусь про лютневі бої за Гроном (Гончар, III, 1959, 411).

Значення в інших словниках

1. лютневий — лю́тневий прикметник від: лю́тня лютне́вий прикметник від: лю́тий  Орфографічний словник української мови
2. лютневий — I лютн`евий-а, -е. Прикм. до лютий II. || Який має (мав) місце, відбувається (відбувався) у місяці лютому. II л`ютневий-а, -е. Прикм. до лютня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лютневий — ЛЮТНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до лю́тий². Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (Іван Ле); // Який має (мав) місце, відбувається (відбувався) у лютому місяці. На вогневій Блаженки статечно розповідали комусь про лютневі бої за Гроном (О. Гончар). ЛЮ́ТНЕВИЙ, а, е. Прикм. до лю́тня.  Словник української мови у 20 томах
4. лютневий — Лютне́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)