ляговитися
ЛЯГОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. ляговля́ться; недок., діал. Лягати.
— Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидше спати? (Кв.-Осн., II, 1956, 237);
Знов мгла на бори ляговиться (Фр., XI, 1952, 475).
Словник української мови (СУМ-11)