лядунка
ЛЯДУ́НКА, и, ж., заст. Ладунка.
Аж зирк — Паллантова лядунка І золота на ній карунка У Турна висить на плечі (Котл., І, 1952, 294);
За дев’ятим разом захопили [хлопці] щось, витягли, а в цебрі ікона та якась лядунка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 78).
Словник української мови (СУМ-11)