Словник української мови в 11 томах

лідійці

ЛІДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. ліді́єць, і́йця, ч.; ліді́йка, и, ж). Населення стародавньої держави Лідії.

[Андромаха:] Хвала богам! Пішли таки лідійці! Пішли на бій (Л. Укр., II, 1951, 291).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. лідійці — -ів, мн. (одн. лідієць, -ійця, ч.; лідійка, -и, ж.). Населення стародавньої держави Лідії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лідійці — ЛІДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. ліді́єць, і́йця, ч.; ліді́йка, и, ж.). Населення стародавньої держави Лідії. [Андромаха:] Хвала Богам! Пішли таки лідійці!...  Словник української мови у 20 томах