лілія
ЛІ́ЛІЯ, ї, ж. (Lilium). Цибулинна рослина родини лілійних з прямим стеблом і великими, форми дзвона, білими або яскраво забарвленими квітками; вирощується як декоративна.
Своїми великими різнокольоровими дуже пахучими квітами лілії прикрашають квітники (Озелен. колг. села, 1955, 228);
*У порівн. В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Шевч., II, 1953, 33);
// перен. Про кого— чи що-небудь, кольором або ніжністю схоже на квітку цієї рослини.
— Марія, Марія, дівчина чиста, лілія біла.., зламана, сплямлена, ваша лілія (Л. Укр., III, 1952, 576).
Водяна́ лі́лія (Nутрhаеа L.) — те саме, що лата́ття.
Далекі озера манили до себе.. блакиттю своїх плес і ніжністю білосніжних водяних лілій (Збан., Переджнив’я, 1960, 441).
Словник української мови (СУМ-11)