лімузинчик
ЛІМУЗИ́НЧИК, а, ч. Зменш. до лімузи́н.
Який смішний в очах людей оцей їхній лімузинчик, що його волоче по стерні велетенський робочий танк… (Гончар, Тронка, 1963, 184).
Словник української мови (СУМ-11)ЛІМУЗИ́НЧИК, а, ч. Зменш. до лімузи́н.
Який смішний в очах людей оцей їхній лімузинчик, що його волоче по стерні велетенський робочий танк… (Гончар, Тронка, 1963, 184).
Словник української мови (СУМ-11)