лісників

ЛІСНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до лісни́к.

— Хвора за сім кілометрів звідси, це — лісникова жінка (Донч., VI, 1957, 330);

// Належний лісникові.

Увесь день стояла в лісниковій хаті рожево-золота темрява (Вас., II, 1959, 143).

Значення в інших словниках

1. лісників — лісникі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лісників — -кова, -кове. Прикм. до лісник. || Належний лісникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лісників — ЛІСНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до лісни́к. У селі не залишилося нікого, тільки оці дві жінки – лісникова жінка та її мати (з легенди); // Належний лісникові. Як гарно лузати смажені гарбузці довгими зимовими вечорами в лісниковій хатині! (О.  Словник української мови у 20 томах