лісопилка
ЛІСОПИ́ЛКА, и, ж.
1. розм. Те саме, що лісопи́льня.
На підстілку худобі в колгоспі використовують торф, тирсу з лісопилки, деревне листя (Колг. Укр., 8, 1956, 23).
2. Машина для розпилювання лісу (у 2 знач.).
На колгоспному подвір’ї то верескливо брала високу ноту, то хрипло деренчала лісопилка (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 227).
Словник української мови (СУМ-11)