лісоруб
ЛІСОРУ́Б, а, ч. Робітник, який рубає або спилює і заготовляв ліс (у 2 знач.).
Тарасик не раз бачив, як лісоруби підходили до товстелезних дерев, підпилювали їх (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 144);
Лісоруби з великим перебільшенням виконали план заготівлі лісу (Рад. Укр., 8.І 1948, 3).
Словник української мови (СУМ-11)