літечко
ЛІ́ТЕЧКО, а, с.
1. Пестл. до лі́тко 1.
Надворі літечко, ясно й тепло, як в у́сі; скрізь пташки щебечуть (Н.-Лев., II, 1956, 25);
*Образно. — Минулося наше літечко, перейшли літа молоді, пристиг час у велику дорогу на той світ знаряджатися (Л. Янов., І, 1959, 332);
*У порівн. Відлетів він [хороший настрій] у той день геть.., немов тепле літечко за безкрає море (Збан., Сеспель, 1961, 135).
2. рідко. Пестл. до лі́то 2
Це були матері.. розкиданих долею по всіх фронтах синів, що від них ні вістоньки, ні чутки ось уже третє літечко (Довж., І, 1958, 333).
Словник української мови (СУМ-11)