лієчка

ЛІ́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лі́йка¹ 1, 2.

Дівчата у фартухах щось заклопотано мудрують над різними скляними лієчками і колбами (Гур., Через намети, 1961, 64);

Іде заєць на город, Набрав води повен рот, Він капусту поливає, В нього лієчки немає (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 14).

Значення в інших словниках

1. лієчка — лі́єчка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири лі́єчки  Орфографічний словник української мови
2. лієчка — -и, ж. Зменш.-пестл. до лійка I 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лієчка — ЛІ́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лі́йка¹ 1, 2. Де оком кинеш, зяяли величезні вирви й малі “лієчки” від дрібніших бомб... (І. Багряний); Дівчата у фартухах щось заклопотано мудрують над різними скляними лієчками і колбами (О.  Словник української мови у 20 томах
4. лієчка — Лієчка, -ки ж. ум. отъ лійка.  Словник української мови Грінченка