мавпування
МАВПУВА́ННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. мавпува́ти.
— Мав я чимало приятелів, гарних, добрих товаришів, що в них були жінки.. Все їхнє життя — це вічне передягання себе і мавпування кожної другої мавпи (Ірчан, II, 1958, 108);
Перед ними був грізний викривач, який вражає словом жалюгідних у своєму мавпуванні усього чужоземного провінціальних панків (Тулуб, В степу.., 1964, 48).
Словник української мови (СУМ-11)