маестро
МАЕ́СТРО, невідм., ч.
1. заст. Шаноблива назва видатного музиканта, композитора, художника.
Як то тепер Ліда з музикою? Певне, частіше співає дуети з Маусіком, ніж виграває твори величних маестро? (Л. Укр., V, 1955, 33);
А, може, якийсь з давніх знайомих її, маестро, теж робить турне, як і вона (Ле, Вибр., 1939, 204);
// Звертання до такої особи.
— Браво, маестро! Тепер ми включимо до нашої програми нові розділи (Кач., II, 1958, 330).
2. Звання, що надається видатним майстрам-шахістам у деяких закордонних країнах;
// Особа, що має таке звання.
Словник української мови (СУМ-11)