мазурок
МАЗУ́РОК, рка, ч. Вид солодкого сухого печива з мигдалем.
Ходила я і на базар, пекла мазурки, шила, прибирала (Л. Укр., V, 1956, 304);
Коли гості впоралися з ними [стравами], подали десерт — фрукти, горіхи, мигдаль і фісташки в меду, всякі солодкі тістечка, мазурки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98).
Словник української мови (СУМ-11)