майданчик
МАЙДА́НЧИК, а, ч.
1. Зменш. до майда́н 1, 3.
Там он на майданчику бекають вівці (Тесл., З книги життя, 1948, 157);
Петрик вийшов з вокзалу на майданчик (Ле, Історія радості, 1947, 249).
2. Невелике рівне місце на землі, призначене для чого-небудь.
Проти кузні — добре утоптаний майданчик (Кол., Терен.., 1959, 18);
Майданчик для відпочинку; Танцювальний майданчик; Посадочний майданчик.
Будіве́льний (спорти́вний і т. ін.) майда́нчик — місце для будівництва, занять спортом і т. ін.
На пагорбку розкинувся великий будівельний майданчик (Рад. Укр., 18.VІІІ 1959, 2);
Оксана.. прибула на доповідь прямо з спортивного майданчика (Вільде, Сестри.., 1958, 464);
Дитя́чий майда́нчик:
а) спеціально обладнане місце в саду, парку для дітей, де вони бавляться.
Він зупинявся біля дитячих майданчиків, повних дітвори (Томч., Готель.., 1960, 291);
б) те саме, що Дитя́чий садо́к ( див. дитя́чий).
Словник української мови (СУМ-11)