Словник української мови в 11 томах

майталачити

МАЙТАЛА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., діал. Метляти (у 1 знач.).

Він увійшов без шапки, майталачив полами розстебнутого жупана (Ле, Наливайко, 1957, 204).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. майталачити — майтала́чити дієслово недоконаного виду метляти діал.  Орфографічний словник української мови
  2. майталачити — див. хитати  Словник синонімів Вусика
  3. майталачити — -чу, -чиш, недок., діал. Метляти (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. майталачити — МАЙТАЛА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., чим, діал. Метляти (у 1 знач.). Він увійшов без шапки, майталачив полами розстебнутого жупана (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  5. майталачити — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови