Словник української мови в 11 томах

малосімейний

МАЛОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е. Який має невелику родину, сім’ю.

Значну частину трудящих звільнено від податку на неодружених, одиноких і малосімейних громадян (Ком. Укр., 5, 1960, 6).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. малосімейний — малосіме́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. малосімейний — -а, -е. Який має невелику родину, сім'ю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. малосімейний — Малородинний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. малосімейний — МАЛОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е. Який має невелику родину, сім'ю. Доля насміхається над тобою, підтоптаний парубче, що був малосімейним, а зараз і поготів (С. Процюк); Шан Ян наполягав на поділі великих патріархальних господарств на окремі, малосімейні (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах